ГАННОЧЕНКО ОЛЕКСАНДР  народний артист України

У 1973 році закінчив Харківський державний інститут мистецтв ім.І.П.Котляревского (нині Харківський державний університет мистецтв ім.І.П.Котляревского), курс Т.К. Ольховського.
1974 - 1988 - актор Кримського академічного драматичного театру ім. М.Горького
1988 - 1990 - актор Київського Молодіжного театру (нині Молодий театр).
У Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1990 року.
З 2010 року обіймав посаду заступника директора, а з 2014 по 2016 - директора-розпорядника театру.
У 1998 році присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».
Лауреат театральної премії «Київська Пектораль»
в номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль Порфирія Петровича у виставі «Голубчики мої! ..» за творами Ф. Достоєвського і А. Володіна (2007).
в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Учителя гнусу в спектаклі «Співай, Лоло, співай!» за романом Г. Манна «Учитель Гнус» (2015).

У 2018 році присвоєно почесне звання "Народний артист України"

Ролі в театрі:
Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Виконавець - «Остання жінка сеньйора Хуана» Л. Жуховицького, 1990
Директор - «Bona fide» ( «Прищучив») Б. Кіффа, 1990
Джеррі - «Двоє на гойдалках» У. Гібсона, 1990
Доктор Лівсі - «Острів скарбів» за романом Р. Л. Стівенсона, 1990
Гарсен - «Флоранс була шатенкою» за п'єсою Ж.-П. Сартра «За зачиненими дверима», 1991
Граф - «Дитина до листопада» Л. Жуховицького, 1991
Лазор Карно - «Гра любові і смерті» Р. Роллана, 1991
Меєр-Шимон Голд - «Жених з Єрусалима» за п'єсою Й. Бар-Йосефа «Важкі люди», 1992
Листоноша Пєчкін - «Таємниця новорічного листа» Д. Кісіна, 1992
Леонід Петрович Загрива - «Олеся» М. Кропивницького, 1994
Ансельм - «Гра про закоханого лихваря» за п'єсою Ж.-Б. Мольєра «Скупий», 1995
Орсіно - «Що завгодно, або Дванадцята ніч» В. Шекспіра, 1995
Лобковиц - «Майн Кампф, або Шкарпетки в кавнику» Д. Таборі, 1995
Бенжамен Боревер - «Дура» М. Ашара, 1996.
Сер Роберт Чилтерн - «Ідеальний чоловік» О. Уайльда, 1999.
Граф Фен - «Бранець королеви» за п'єсою Ж. Кокто «Двоголовий орел», 1996.
Александров - «Живий труп» Л. Толстого, 1997.
Король Треф - «Любов до трьох апельсинів» К. Гоцци, 1997.
Клаудіо - «Примхи Маріанни» А. де Мюссе, 1999.
Олексій Каренін - «Анна Кареніна» Л. Толстого, 2000.
Оронт, Другий доктор - «Багато шуму в Парижі» за п'єсою Ж.-Б. Мольєра «Пан де Пурсоньяк», 2001
Джордж - «Хто боїться? ..» за п'єсою Е. Олбі «Хто боїться Вірджинії Вульф?», 2001
Кочкарьов - «Одруження» М. Гоголя, 2002
Ендрю Мейкпис - «Не хочу тебе бачити! Люблю ... Мелісса.» за п'єсою А. Герні «Листи кохання», 2004
Фірс - «Вишневий сад» А. Чехова, 2004
Піккароне - «Трохи вина ... або 70 обертів» за новелами Л. Піранделло, 2005
Граф де Гиш - «Сірано де Бержерак» Е. Ростана, 2005
Монтеккі - «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра, 2005
Єгор Петрович Войницький - «26 кімнат ...» за п'єсою А. Чехова «Лісовик», 2006
Порфирій Петрович, Свидригайлов № 2 - «Голубчики мої! ...» за творами Ф. Достоєвського і О. Володіна, 2006
Чебутикін Іван Романович - «Три сестри» А. Чехова 2010
Герман Льюїс - «Чотири причини вийти заміж» за п'єсою Р. Баера «Тустеп на тлі валіз», 2011
Гнус, учитель гімназії - «Співай, Лоло, співай!» за романом Г. Манна «Учитель Гнус», п'єса О. Чепалова, 2015
Мокій Пармьонич Кнуров - «Безприданниця. Версія», О. Островського, 2016
Лікар Кац – «Життя попереду» за романом Е.Ажара, 2017
Кримський академічний драматичний театр ім. Максима Горького
Хлестаков - «Ревізор» М. Гоголя
Майстер, Ієшуа - «Майстер і Маргарита» М. Булгакова
Микола Задорожний - «Украдене щастя» І. Франка
Київський академічний Молодий театр
Родіон - «Прігвожденні» В. Винниченка
Ле Бре - «Сірано де Бержерак» Е. Ростана

Грає у виставах:

• Майн Кампф, або Шкарпетки в кавнику
  Анна Кареніна
  Голубчики мої! ...
  Три сестри
  Чотири причини вийти заміж
  Співай, Лоло, співай!
  Безприданниця. Версія
  Життя попереду